Хатько І.В.
Робота гуртків завжди спрямована на підвищення
зацікавленості учнів до різних галузей знань.
Таємниці Всесвіту завжди привертали до себе увагу
молоді. Але наш час особливий - адже нам пощастило бути сучасниками космічної
ери. Неможливо не цікавитися астрономією в країні, яка прославилася багатьма
досягненнями в освоєнні космосу.
Завдяки космонавтиці "другу молодість"
отримала найдавніша з наук - наука про Всесвіт. Тому юним талантам неможливо
залишатися байдужими, їх захоплює океан розсипу зірок, вивчення їх різномаїття.
Поглиблене вивчення зірок і галактик, небесних тіл і
процесів у Космосі, надає молодій людині повне уявлення про будову Всесвіту,
збагачує її новими знаннями про навколишній Світ, а це має найважливіше
значення для формування сучасного наукового світогляду.
Основне завдання загальноосвітньої школи - дати міцні
знання учням у межах програми, прищепити їм любов до науки, збудити інтерес до
поглиблення своїх знань шляхом самоосвіти.
Учням може знадобитись підвищити майстерність з
певного предмету додатково - в позакласній роботі. Активну допомогу в цьому
можуть надати позашкільні дитячо-освітні установи.
Позакласна робота не повинна повторювати методи, які
застосовуються на уроках, необхідні особливі форми залучення уваги учнів до
роботи, до розвитку їх допитливості. Це виражається в частковому
самоврядуванні, індивідуальному підході до кожного учня й у багатьох інших
позитивних аспектах. Такими формами навчання має володіти будь-який позашкільний заклад.
У шкільній програмі на вивчення астрономії приділяють
небагато уваги - всього один семестр по 1 уроку на тиждень. Викладанням
астрономії займаються в основному вчителі фізики, які в переважній більшості не
мають відповідної підготовки. Разом з цим, проблематичною є організація
астрономічних спостережень: відсутня матеріальна база, час для спостережень не
підходить (уроки у школі проходять вдень).
Заняття в астрономічному гуртку дають можливість дітям
починати вивчати астрономію набагато раніше, ніж це передбачено шкільною
програмою, значно глибше, займатися не лише теорією, а й виконувати власні
спостереження небесних об'єктів, ознайомитись з різними видами астрономічних
приладів і методами їх застосування.
Гуртки при правильній організації можуть стати
важливим засобом комплексного виховання учнів.
Світоглядне значення астрономії, як науки про Всесвіт, загальновідомо. Своєчасне
залучення школярів до систематичних занять астрономією може допомогти
формуванню у них наукового світогляду
Крім того, заняття астрономією, яка, як відомо, тісно
пов'язана з іншими галузями науки і техніки, може сприяти ознайомленню школярів
із змістом, специфікою та методикою інших дисциплін: фізикою, математикою,
інформатикою, хімією і радіоелектронікою. Отже, перед астрономічним гуртком
може бути поставлено завдання професійної орієнтації підлітків у більш широкому
сенсі.
При всьому розмаїтті видів діяльності, характерних для
колективу юних астрономів, вони можуть бути згруповані в три основні блоки:
теоретичні заняття, лабораторно-практичні роботи, астрономічні спостереження.
Кожен з напрямків роботи має свої функції та переваги.
Теоретичні заняття покликані забезпечувати належний
рівень ерудованості гуртківців в області астрономії і суміжних наук.
Відповідна теоретична підготовка, знання основних
понять, законів природи - все це стає передумовою інтелектуальної, творчої
діяльності, формування світогляду.
Відсутність теоретичного фундаменту може породити у
гуртківців легковажність міркувань, привести юних астрономів до гіпотезоманії.
Певний рівень знань необхідний для усвідомленого
виконання лабораторно-практичних робіт та астрономічних спостережень. Чим
більше відомо гуртківцю про об'єкт вивчення, тим більше він зуміє побачити і
зрозуміти у процесі власних спостережень і експериментів.
Кожна тема програми в залежності від віку гуртківців
по можливості повинна спиратися на матеріал шкільних курсів природознавства,
фізики, хімії, математики, географії, історії. Це не тільки підвищує
ефективність гурткових занять, але і є додатковим стимулом навчання в школі. Зі свого досвіду помічав, що у
дітей при цьому з'являється прагнення до отримання нових знань.
Достатнє місце в планах гурткової роботи необхідно
відвести роботі по виготовленню приладів та посібників з метою вдосконалення
матеріальної бази гуртка, виконання науково-дослідної роботи. Треба прагнути,
щоб з часом на заняттях все більша увага приділялася самостійній творчості юних
астрономів.
Як же розбудити пізнавальну активність у гуртківців?
Для цього треба поставити їх у такі обставини, коли досягнення значущої мети
неможливе без опанування нових знань та навичок. Скажімо, готуватися до спостережень
рідкісних астрономічних подій (наприклад, затемнень). Програмою спостережень
передбачені, зокрема, фотометричні і відеоспостереження. Гуртківці, які бажають
взяти участь в експедиції, повинні будуть вивчити результати попередніх
подібних спостережень, вникнути у суть поставлених наукових завдань,
познайомитися з методикою майбутніх спостережень, розібратися в пристрої фото
та відео апаратури, довести до автоматизму навички роботи з нею.
Деякі прилади, можливо, доведеться модернізувати або
виготовити заново.
Зміст занять, отже і програма астрономічного гуртка,
повинні відображати сучасний стан науки. Програмою не може бути передбачено
однаково детальне ознайомлення гуртківців з усіма розділами астрономії. Деякі
розділи доцільно розглянути найбільш докладно.
По-перше, фундаментальні питання класичної астрономії,
уявлення про яких мусить мати всяка культурна людина. На цих знаннях базується
і нова астрономія.
По-друге, актуальні і перспективні проблеми сучасної
астрономії та космічних досліджень. Слід включати до програми і суперечливі
питання, гіпотези, що будуть сприяти активізації творчого мислення школярів.
По-третє, сучасні і перспективні методи астрофізики і
космічних досліджень. За час перебування в гуртку школярі повинні мати
можливість на практиці ознайомитися з доступними для них засобами і методами
спостережень і експериментів, придбати навички обробки отриманих результатів.
Робота з літературою - неодмінна умова плідної
діяльності астрономічного гуртка, головний засіб самоосвіти гуртківців. Частина
дітей ще до приходу в гурток захоплена читанням науково-популярної літератури.
Вже на одному з перших гурткових занять треба
розповісти, як знайомитися з книгою (обкладинку, титульний лист, анотація,
вихідні дані), як відшукати книгу в бібліотеці за допомогою каталогу. На
наступних заняттях треба навчити дітей прийомам роботи з книгою, уміння
конспектувати прочитане, робити виписки окремих думок і фактів з метою їх
накопичення і систематизації.
Абсолютно необхідно провести кілька практичних занять
з літературою.
Однин із найважливіших і найцікавіших для більшості гуртківців
напрямок роботи – виконання астрономічних спостережень.
Можливість наживо побачити небесні об’єкти і явища в
телескоп приваблює багатьох дітей і зумовлює виникнення початкового
зацікавлення астрономією.
Виконання власних спостережень сприяє формуванню
наукового світосприйняття, вихованню акуратності, послідовності у виконанні
роботи. Сприяє розумінню зв’язку між дослідними даними і теоретичним
матеріалом.
Першими телескопами, з якими гуртківці починають
працювати самостійно, є РТ-60 та РТ-80. Це телескопи-рефрактори, побудовані за
схемою Кеплера. Наявні окуляри з фокусною відстанню 10мм і 20мм дозволяють
отримувати збільшення 60 та 30 крат для РТ-60 та 80 і 40 крат для РТ-80.
За допомогою цих телескопів молодші діти виконують
спостереження сонячних плям і Місяця, яскравих зоряних скупчень і планет.
Оскільки РТ-60 встановлені на азимутальному монтуванні, це спрощує для
початківців навчання наведення на об’єкти. Також за допомогою цих телескопів
наочно і практично демонструється відмінність між азимутальним та
екваторіальним монтуванням телескопів.
Наступний прилад – телескоп «Міцар». Він побудований
за схемою Ньютона і встановлений на екваторіальному монтуванні. Це складніший і
досконаліший прилад, ніж телескопи РТ, тому до самостійної роботи з ним допускаються
лише досвідчені гуртківці. «Міцар» використовується для спостережень Сонця з сонячним
екраном, гуртківці старшої групи виконують спостереження Місяця, планет,
туманностей, іноді яскравих комет.
Ще один цікавий прилад обсерваторії – телеоб’єктив МТО-1000.
Він використовується переважно для фотографічних
спостережень, хоча можливі і візуальні спостереження з використанням окуляра
головного телескопа. Оскільки власного монтування у МТО немає, для
фотографування яскравих об’єктів він встановлюється на монтування «Міцара», а
для тих, що вимагають тривалої експозиції – навішується на головний телескоп
обсерваторії. Телеоб’єктив побудований за схемою Максутова.
Головний телескоп обсерваторії: дзеркальний телескоп
системи Касегрена, побудований Одеською астрономічною обсерваторією. Він
використовується і для візуальних і для фотографічних спостережень. До
самостійної роботи з ним допускаються лише найдосвідченіші гуртківці.
Перші власні спостереження, які виконують гуртківці –
спостереження та замальовування плям на поверхні Сонця. Це зумовлено кількома
причинами:
· Заняття молодшої групи починаються з 16:00, в цей час Сонце є єдиним доступним об’єктом для спостережень .
· Сонячні плями добре помітні об’єкти, для спостережень
можна використовувати проекцію Сонця на екран, відповідно виконання
спостережень не дуже складне.
· Визначення індексу сонячної активності не вимагає
складних розрахунків (лише додавання і множення), і є доступним для гуртківців
молодшого віку.
· При спостереженнях 1-2 рази на тиждень виявляються дуже помітні зміни плям на поверхні
Сонця, що сприяє зацікавленню у дітей.
При роботі служби Сонця використовуються три види
вихідних даних: власні замальовки вигляду поверхні, власні фотографії і
фотографії, отримані космічними обсерваторіями (SOHO). Використання різних джерел
даних дозволяє виконати порівняння і оцінити якість спостережень.
За даними спостережень будуються графіки зміни
сонячної активності з часом.
Гуртківці старшої групи, а взимку ввечері і молодші,
виконують візуальні й фотографічні спостереження Місяця, планет, туманностей.
Також діти навчаються розрізняти сузір’я і орієнтуватися на зоряному небі.
Не можна не помітити, що найбільшу зацікавленість до
астрономії проявляють діти середнього віку. Молодші можуть цікавитися окремими
питаннями астрономії і зазвичай тільки випадково. Вони не шукають і не можуть
отримати та засвоїти досить серйозних, обґрунтованих відповідей на свої
питання. У дітей старшого віку надто багато різноманітних інтересів і занять.
Але все ж останнім часом спостерігається значне
омолодження дитячого колективу. Появі початкового інтересу сприяє збільшення
кількості телевізійних фільмів на астрономічну тематику (не секрет, що діти
дуже багато часу проводять перед телевізором), дітям молодшого віку більше
уваги приділяють батьки (приводять їх під час проведення заходів по набору
гуртківців і стежать за відвідуванням занять). Діти середнього і старшого віку
багато часу витрачають на комп'ютерні ігри та соціальні мережі, на них
збільшилося навантаження в школі. Хоча в довгостроковій перспективі можна
очікувати деякого позитивного ефекту - триваліший час занять у гуртку може
сприяти покращенню знань та навичок роботи з астрономічними інструментами - у
той же час присутні і значні негативні фактори. Молодші діти менше організовані,
їм складніше зрозуміти необхідність регулярності виконання спостережень, їм
хочеться отримати результат «тут і зараз». Також рідко проявляється сталість
зацікавлення до астрономії, у багатьох виникає епізодична зацікавленість після
перегляду передачі по телевізору або екскурсії в обсерваторію. Дітям молодшого,
а іноді й середнього віку здається, що астрономія - це багато яскравих
зображень і чорні діри. Негативний вплив справляє і те, що у них недостатні ще
знання математики і фізики, а астрономія багато в чому базується на фізичних
моделях і математичних обчисленнях (подібні проблеми виникають і зі старшими
дітьми, оскільки спостерігається тенденція до погіршення знань з природничих
наук). На заняттях доводиться значно спрощувати виклад матеріалу і переходити
до пояснення деяких фізичних явищ і понять. Ускладнюється і виконання наукових
робіт - гуртківці не мають необхідних для цього навичок і знань. Всі
перераховані фактори призводять до значної зміни складу дитячого колективу.
Відбір досить швидко виконує сама дійсність. У
багатьох дітей виникають проблеми через те, що вони живуть далеко, що
доводиться пізно повертатися додому з вечірніх занять. Інші починають відчувати
труднощі в поєднанні гурткової роботи з вимогами школи. Нарешті, багато хто спочатку
не знав, для чого їм потрібен гурток, побачивши, що заняття в гуртку є не лише добровільними, але й вимагають зусиль, починають пропускати і
потім зовсім перестають відвідувати заняття. Так поступово в гуртку залишаються
лише найзацікавленіші астрономією діти.
Діти середнього і старшого віку, окрім виконання
спостережень займаються написанням наукових та дослідницьких робіт, регулярно
беруть участь у конкурсі «Космічні фантазії».
За час моєї роботи керівником гуртка на конкурс були
відправлені три роботи: «Тихо Браге», присвячена життю та діяльності видатного
астронома минулого, «Геній в обмотках», в якій досліджується життєвий шлях і
роль у сучасній космонавтиці Юрія Кондратюка, відомого своєю роботою з
розрахунку траси польоту на Місяць, «Проект – послання людству», робота
присвячена видатному конструктору авіаційних та космічних систем.
Минулого року двоє гуртківців брали участь в обласному
етапі малої академії наук. Одна робота була присвячена побудові і дослідженню
геліографа – приладу для виконання фотографічних спостережень. Ця робота
демонструє гарний приклад участі гуртківців у вдосконаленні і створенні
обладнання для спостережень, поєднання теоретичних занять з практичною
діяльністю. В процесі виконання були випробувані різні телескопи обсерваторії,
та обраний оптимальний із можливих варіант побудови геліографа і виконані
фотографічні спостереження Сонця.
У другій роботі подані результати спостережень
затемнення Місяця.
Для виконання спостережень необхідно було виконати
підготовку та перевірку приладів, підготувати програму спостережень.
У роботі подані результати виконаних фотографічних
спостережень затемнення і визначення з цих спостережень відстані між Землею та
Місяцем.
Також гуртківці середнього і старшого віку активно
беруть участь у заходах з популяризації астрономії: допомагають у проведенні
екскурсій для школярів, організації занять
з «тротуарної астрономії», виступають з доповідями, присвяченими
астрономічним подіям (наприклад, під час проведення заходу, присвяченого дню
космонавтики).
Також гуртківці займаються ще однією цікавою формою
роботи. Астрономія - наука, що розвивається, в світі постійно відбуваються
цікаві астрономічні події. Тому не рідше одного разу на тиждень відбувається
обговорення новин астрономії (діти середнього і старшого віку готують невеликі
повідомлення самі) - запуск і польоти космічних місій, створення астрономічних
інструментів і зроблені відкриття, незвичайні астрономічні явища. Це сприяє
розумінню динамічності і безперервності розвитку астрономії і науки в цілому.
Заняття астрономією в колективі гуртка сприяють
формуванню у школярів якостей і навичок, необхідних майбутнім дослідникам.
Зрозуміло, далеко не всі наші вихованці стануть у
майбутньому вченими і тим більше астрономами. Це повинні чітко уявляти не
тільки керівник, але, перш за все, самі гуртківці. Разом з тим не слід
забувати, що серед фахівців-астрономів значну частину складають вихованці
дитячих астрономічних гуртків та об'єднань.
Література
- Крячко І.П. Моделювання навчальних астрономічних спостережень. Методичний посібник для вчителя. — К. : Наше небо, 2011. — 20 с.
- Методика преподавания астрономии в средней школе: Пособие для учителя (Б.А. Воронцов-Вельяминов, М.М. Дагаев, А.В. Засов и др. — 2-е изд., перераб. — М. : Просвещение, 1985. — 240 с., ил.
- Навашин М.С. Телескоп астронома-любителя. – 4-е изд. – М.: Наука, 1979. – 440 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар